22 вересня - День партизанської слави та вшанування учасників підпільно-партизанського руху у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 року відповідно Указу Президента України від 30 жовтня 2001 року.
Учнями нашого класу було проведено екскурсію в м. Чигирин та до пам'ятника партизанам Холодного Яру . Під час екскурсії в Холодний Яр учні дізналися про дії партизанського загону у роки Вееликої Вітчизняної війни та нанесення непоправних збитків живій силі, інфраструктурі та техніці противника,
А зараз трішички з історії....
Під час Великої Вітчизняної війни в лісах Холодного Яру і в Чорному лісі, в Шевченковому краї, діяли партизанські загони чисельністю понад 4 тисяч чоловік. Це була грізна сила в тилу ворога.
Найбільшим був загін ім. Сталіна під командуванням П.А.Дубового. У грудні одна тисяча дев'ятсот сорок третього року в загоні налічувалося близько півтори тисячі бійців. вісім рот, у кожній - по 4 взвода, господарська частина, медслужби, автовзвод. Загін розташовувався в землянках неподалік від Мотронинського монастиря.
За 206 днів боротьби з ворогом партизани здійснили понад сто бойових операцій, підірвали 12 німецьких ешелонів з ворожою технікою і живою силою, знищили 200 автомашин, мотоциклів і тракторів, збили 2 ворожих літака, захопили 1400 одиниць різного області зброї, знищили 2000 гітлерівців, зрадників, поліцаїв.
Партизани загону розгромили німецькі гарнізони в селах Медведівка, Новоселиця, Куликівка, Полудновка, Головківка, підірвали нафтобазу в с.Медведовка і лісозавод в с. Грушківка.
Під час жорстоких боїв Червоної Армії за м.Черкаси в грудні 1943 року партизанський загін взяв під захист тисячі біженців, їх охороняли від фашистів і допомагали чим могли, чинили меддопомогу.
Дуже драматичні події відбувалися в Холодному Яру в грудні 1943 року і січні 1944 - го
Фронт підійшов впритул до Холодного Яру на правому березі Тясмина.
Діючі частини 72-ї піхотної дивізії вермахту оточили ліс, пустили танки, броньовики, кавалерію і поліцейські підрозділи. Почалися кровопролитні бої народних месників в оточенні карателів. Командування розробило план оборони Холодного Яру, на кожному напрямку ворожого удару знаходилися по три партизанських роти. Рота П.Н. Роздобудько охороняла дитячий будинок, партизанський млин і склади в с. Грушківка. 2 січня 1944 року карателі намагалися провести розвідку боєм з боку Лубенцов. Завдяки героїчним діям партизанів А.Скоріни, К.Трубіліна, Б.Юсупова, А.Косачёва, полеглих в цьому бою, ворог не пройшов до Холодного Яру.
4 січня 1944 року з боку Завадівки 200 німців атакували 4-у роту Н.М.Юндіна і взвод А.Н.Щітінского, які тримали оборону на хуторі Лопати та в с. Лубенці. Ворог знову зазнав поразки.
Незважаючи на важкі втрати і нестачу боєприпасів, 7 січня 1944 року партизани форсували Тясмин в районі с.Замятінци і з'єдналися з частинами Червоної Армії. Складна бойова операція була ретельно підготовлена і успішно проведена з'єднанням холодноярських загонів ім. Сталіна і «Москва» (командир загону - М.І.Боровіков) загальною чисельністю понад
2 тисячі бійців під командуванням П.А.Дубового.
Під охороною партизан через Тясмин у розташування Червоної Армії перейшли більш 5000 мирного населення.
З 9 по 14 січня 1944 року, наступаючи у складі триста сімдесят третій стрілецької дивізії, партизани звільняли села Замятінци, Деменці, Лубенці, Куликівку, Чубівка, Плескачівка, Завадівка, Сунки, Велику і Малу Яблунівка, хутори Шевченків, Петровський, підійшли до Сміли.
17 січня 1944 року за розпорядженням Українського штабу партизанського руху партизанський загін був розформований.
Черкащани зберігають традицію проведення щорічних зустрічей в Холодному Яру
16 серпня, початок якій поклав П.А.Дубовой. З прилеглих міст і сіл йдуть люди, щоб покласти квіти на могилу холодноярських партизанів і до підніжжя пам'ятника партизанам - символу людської пам'яті (його автор - черкаський скульптор С.І.Грабовскій), з 1978 року підноситься на лісовій галявині неподалік від Мотронинського монастиря біля якого ми сьогодні,, в День партизанської слави, побували.
